aa, ee, oo · ah, eh, oh, uh
довга голосна, h не читається
Подвоєна голосна або голосна + h читаються довго; h після голосної не вимовляється, а лише подовжує її: Zahn — «цаан».
Приклади
Безкоштовно · з озвученням
Чому mein — «майн», а Vogel — «фогель»? Усі головні правила читання німецької на одній сторінці: коротке пояснення, транскрипція й слова, які можна послухати. А наприкінці — вправи, щоб перевірити себе.
Німецька читається майже так, як пишеться: вивчивши кілька сполучень (ei, ie, eu, sch, ch) і правило довгих і коротких голосних, ви прочитаєте більшість слів, навіть не знаючи, що вони означають.
Наголос у німецьких словах зазвичай на першому складі: Vater, Mutter, Schule. Без наголосу лишаються префікси be-, ge-, ver-, er-, zer-: bequem, Gesicht. Натискайте на слова, щоб послухати, а темп «Повільний» допоможе розчути кожен звук.
У німецькій кожна голосна буває довгою або короткою, і від цього змінюється слово: Staat (держава) і Stadt (місто). Підказує написання: подвоєна голосна, h чи одна приголосна після неї — довга, подвоєна приголосна — коротка.
Ваш браузер не вміє озвучувати текст цією мовою — спробуйте Chrome, Safari або Edge. Транскрипція є біля кожного слова.
довга голосна, h не читається
Подвоєна голосна або голосна + h читаються довго; h після голосної не вимовляється, а лише подовжує її: Zahn — «цаан».
Приклади
коротка голосна
Перед подвоєною приголосною (і перед ck, tz) голосна коротка й різка: Mutter — «мутер», не «муутер».
Приклади
[iː] «і (довге)»
Ie — це одне довге [iː], e не читається: Liebe — «ліібе».
Приклади
[aɪ] «ай»
Ei та ai читаються [aɪ] — «ай», а не «ей»: mein — «майн».
Приклади
[ɔʏ] «ой»
Eu та äu читаються [ɔʏ] — «ой»: heute — «хойте», Deutsch — «дойч».
Приклади
[aʊ] «ау»
Au — [aʊ], «ау» одним складом: Haus — «хаус».
Приклади
[ɛ] «е (відкрите)»
Ä — відкрите [ɛ], у довгих складах — [ɛː]: Käse — «кеезе».
Приклади
[ø] «ьо»
Ö — [ø]: губи як для «о», а кажете «е». Коротке ö відкритіше — [œ]: Köln.
Приклади
[y] «ю»
Ü — [y]: губи як для «у», а кажете «і». Схоже на м’яке «ю».
Приклади
[ə] «е (коротке, неясне)»
На відміну від французької, e в кінці слова читається — коротким неясним [ə]: Name — «наме».
Приклади
[ɐ] «а (неясне)»
-er у кінці слова звучить як коротке неясне [ɐ], ближче до «а»: Vater — «фаата».
Приклади
Німецькі слова довгі, але читаються передбачувано: кілька літер поспіль часто дають один звук — sch [ʃ], ch, ng.
[ʃ] «ш»
Sch — три літери, один звук [ʃ] — «ш».
Приклади
[ʃp, ʃt] «шп, шт»
На початку слова чи кореня sp і st читаються [ʃp] і [ʃt] — «шп», «шт». В середині та в кінці — [sp], [st]: Fenster, ist.
Приклади
[x] «х (глибоке)»
Після a, o, u та au ch — глибоке [x], як українське «х»: Buch — «бух».
Приклади
[ç] «хь (м’яке)»
Після e, i, ä, ö, ü, ei, eu і приголосних ch — м’яке [ç]: щось між «хь» і «щ». Ich — не «іх» і не «іш».
Приклади
[ks] «кс»
Chs читається [ks] — «кс»: sechs — «зекс».
Приклади
[ɪç] «іхь»
-ig у кінці слова читається [ɪç], як ich: König — «кьоніхь».
Приклади
[tʃ] «ч»
Tsch — чотири літери, один звук [tʃ] — «ч».
Приклади
[ŋ] «н (носове, без г)»
Ng — один носовий звук [ŋ], як в англійському sing; «г» не вимовляється: singen — «зінен».
Приклади
[pf] «пф»
Pf вимовляється разом, одним поштовхом: [pf]. Обидві літери чути.
Приклади
[kv] «кв»
Qu читається [kv] — «кв»: Quelle — «квелле».
Приклади
Кілька літер у німецькій читаються не так, як підказує українська чи англійська: s, z, v, w, j. А дзвінкі b, d, g у кінці слова оглушуються.
[z] «з»
S перед голосною дзвінке — [z]: Sonne — «зоне».
Приклади
[s] «с»
ß і ss — завжди глухе [s]. ß пишуть після довгої голосної (Fuß), ss — після короткої (Wasser).
Приклади
[ts] «ц»
Z і tz читаються [ts] — «ц», а не «з»: Zeit — «цайт».
Приклади
[f] «ф»
У німецьких словах v читається [f]: Vogel — «фогель». У запозиченнях — [v]: Vase, Klavier.
Приклади
[v] «в»
W — це [v], як українське «в»: Wein — «вайн».
Приклади
[j] «й»
J читається [j] — «й»: ja — «я», Junge — «юнге».
Приклади
[h] «х (легке видихання)»
На початку слова чи складу h — легкий видих [h], м’якший за українське «х». Після голосної h не читається (див. довгі голосні).
Приклади
[p, t, k] «п, т, к»
У кінці слова чи складу b, d, g оглушуються: Kind — «кінт», Tag — «таак», gelb — «гельп».
Приклади
Раунд — 10 питань зі слів на цій сторінці. Після кожної відповіді слово звучить, а правильний варіант підсвічується.
Для цієї вправи потрібне озвучення, а ваш браузер його не підтримує. Спробуйте «Як читається?».
Не знайшли відповідь? Залиште заявку — ми все розповімо.
Ні: німецька — одна з найпередбачуваніших мов за читанням. Правил небагато, винятків мало, тож за кілька тижнів практики можна впевнено читати вголос.
Довга — якщо голосна подвоєна (Tee), після неї h (Zahn) або одна приголосна (Name). Коротка — перед подвоєною приголосною (Mutter, Bett) або кількома приголосними (Stadt).
Є два звуки. Після a, o, u, au — глибоке [x], як «х»: Buch, Nacht. Після e, i, умлаутів і приголосних — м’яке [ç], між «хь» і «щ»: ich, Milch. На початку слова ch буває [k] (Chor) або [ʃ] (Chef).
Це оглушення: у кінці слова чи складу дзвінкі b, d, g, s стають глухими — Kind звучить «кінт», Tag — «таак». Але у формах, де після них іде голосна, вони знову дзвінкі: Kinder, Tage.
Зазвичай на перший склад кореня: Vater, Schule, sprechen. Ненаголошені префікси be-, ge-, er-, ver-, zer-, ent-, emp- його не беруть: bekommen, verstehen. У запозиченнях наголос часто на останньому складі: Student, Musik.
Почніть з літер: картки з озвученням, умлаути й ß, ігри для дітей і «продиктуй по буквах».
Вчити алфавітГраматика, лексика й читання від A1 до C1 — і ваш рівень німецької за шкалою CEFR.
Пройти тестВимову найшвидше ставить викладач. Перше онлайн-заняття з німецької в Slay School — безкоштовне.
Про курсНаступний крок
Короткі онлайн-курси від викладачів Slay School: щодня урок на 15 хвилин з озвученням, вправами й діалогами, а слова, які ви забуваєте, курс повертає сам.
Щоб почати, потрібен лише email або Google-акаунт.